за молоддю — майбутнє Участь європейської молоді у політичному житті

Грунтовний порівняльний аналіз політичної поведінки молоді був проведений у 8 країнах ЄС (Австрія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Естонія, Словаччина, Фінляндія) з ініціативи Євросоюзу і охоплював широке коло питань – від довіри до партій до ставлення до захисту тварин.

Головний висновок дослідження – молодь в Європі виявилася на подив різною. ЇЇ  об'єднує ідеалістичне ствлення до політики, дещо менша, ніж у старших поколінь, політична активність, а також неприйняття насильницьких і незаконних дій.

Поведінка при голосуванні 

Інтерес молоді до політики вельми різниться серед восьми країн, охоплених проектом EUYOUPART: найбільш сильний він в Німеччині (51%), а найслабший - в Словаччині (28%). Він посилюється з підвищенням стандартів життя, кращою освітою батьків і кращою освітою самої молоді.

Молоді люди розуміють, що їм, як громадянам своїх держав, слід і варто голосувати. До волевиявлення молодь ставиться з великим інтересом та увагою, проте також було виявлено, що найбільш високий рівень участі у виборах спостерігається в Італії, а найнижчий – у Великій Британії. Чим кращою є освіта молодих людей, тим активніше вони голосують, тим більш ефективними вважають вони вибори.

Довіра і близькість до партій 

Найбільш високу довіру європейська молода людина має до НУО (неурядових організацій, типу Грінпіс і Емнесті Інтернешнл). До європейських інститутів, таких як Європейська Комісія і Європейський Парламент довіра вища, ніж до національних інститутів. На національному рівні найменшу довіру молодь має до політиків і політичних партій. Проте певний «кредит довіри» мають національні парламенти у всіх країнах, за винятком Словаччини. 

Навіть незважаючи на те, що молоді люди, загалом, не довіряють партіям, деяким із них вони симпатизують. Найменшу довіру молодь відчуває до крайніх правих партій, і серед найбільш освіченої молоді ця тенденція найбільш чітка. Найбільшу симпатію молодь відчуває до «зелених» партій, а також до соціал-демократичних, що найбіль помітно серед високоосвіченої молоді.

Участь в роботі партій

Участь в роботі партій найактивніша серед молоді Італії і Фінляндії, а найменша – у Великій Британії, Естонії і Франції. Молодь в Словаччині найбільш активна в підтримці виборчих кампаній, тоді як в Німеччині й Австрії вона докладає зусиль, щоб переконати інших проголосувати за кандидата або партію.

Політичний консюмеризм – купівля або бойкот товарів з політичних міркувань –  є найбільш поширеним явищем серед молоді Фінляндії, Італії та Австрії. 

Близько 10% молоді Європи долучаються до політичної діяльності на зразок налагодження контактів з політиками, збору підписів, написання статей або електронної розсилки політичних матеріалів.

Що стосується політичних протестів, то найчастіше бере участь в законних демонстраціях молодь Італії, Німеччини і Франції. Італійці також часто беруть участь в страйках, за ними йдуть французи. Нелегальні і насильницькі форми політичної боротьби не розповсюджені (3% і рідше).

Членство 

Членство в партіях є найбільш поширеним явищем серед молоді в Австрії. У Словаччині все навпаки – членство в громадських організаціях і волонтерська робота є частішим явищем, ніж членство в політичних партіях. 

У Естонії і Великій Британії членство й волонтерська робота у всіх політичних організаціях взагалі мало популярні. Участь в роботі політичних організацій підсилює політичну активність молодих людей. Політично активна молодь займається і ширшим спектром діяльності.

Політична соціалізація 

Політично активні батьки мають і активних дітей, що більш цікавляться політикою, демонструють більшу довіру до політичних інститутів. Саме батьки найбільш ефективно впливають на політичні настрої та ідеологічної орієнтації молодих людей, а вже однолітки найсильніше впливають на їх політичну поведінку. 

Вплив школи 

Чим активніша молодь в школі, тим активніша вона і поза школою, і після закінчення школи. Структури можливості політичної участі в школах підсилюють інтерес молоді до політики.

Вплив знання і ідентичності 

Чим краще обізнана молодь про ЄС і його інститути, тим більш імовірно, що вона візьме активну участь у виборах в органи Євросоюзу. Краща обізнаність, проте, не підвищує довіру до інститутів Євросоюзу. Багато досліджень свідчать, що ідентичність пов'язана з участю у виборах органів ЄС: коли молоді люди усвідомлюють себе європейцями, вони відчувають себе зобов'язаними взяти участь в європейських виборах.

Вплив мас-медіа 

Можна прослідкувати зв'язок між вибором певних мас-медіа і сферою політичної діяльності молоді. Мас-медіа, що вимагають активного сприйняття, такі як газети або Інтернет, підсилюють залученість молоді в політику. Ті молоді люди, які читають газети або використовують Інтернет, займаються широким спектром політичної діяльності і є активнішими. Пасивне медіа-сприйняття, найбільш характерне для телеглядачів і слухачів радіо, призводить  до нижчого рівня політичної участі, серед них також частіше зустрічаються антидемократичні настрої.

Розуміння політики і ставлення до політичної участі

Загалом, має місце ідеалістичне розуміння політики (що найменш характерно для Словаччини): політика вважається шляхом вирішення міжнародних проблем, соціальних конфліктів та створення кращого світу. З іншого боку, помітні й цинічні погляди: політика - це порожні обіцянки, це корупція і гра, в яку грають старі люди. Ідеалізм і відчуття відповідальності, схоже, є основним джерелом мотивації активності молоді в політиці. 

Ефективність 

Вважається, що голосування є найбільш ефективним способом політичної участі. А найменш ефективними вважаються нелегальні й насильницькі форми дій. 

Молоді жінки віддають перевагу дещо іншим видам діяльності: голосуванню, роботі в НУО, збиранню підписів, демонстраціям, контакту з політиками, бойкоту товарів.

Молоді люди, які згодні, що участь як в законних, так і незаконних демонстраціях є ефективною, вірогідно, вже брали участь в демонстраціях. Молоді люди, які переконані в ефективності бойкоту товарів, очевидно, брала участь в подібній діяльності.

Ті молоді люди, які мають ідеалістичні настрої, швидше візьмуть участь в політичній діяльності, ті, які розчаровані і зневірилися, демонструють набагато меншу активність. 

Як «роботу для залучення уваги мас-медіа», так і «роботу у волонтерських організаціях» молодь вважає ефективнішою, ніж роботу в політичних партіях.

Отже, у всіх європейських країнах молодь має дуже різний погляд на майбутнє. Більшість не дуже цікавиться політикою, проте є надія, що цей інтерес з віком посилиться. Молоді люди вірять в ефективність голосування, і воно є найбільш поширеною формою їх політичної участі. І хоча політичних активістів серед них менше, а значна частина молоді в політиці не бере участь, системі представницької демократії це не загрожує.